Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Переведення працівників на неповний робочий час: чим це загрожує підприємству?
Новини
13.08.2021
Переведення працівників на неповний робочий час: чим це загрожує підприємству?
 

Підприємство планує для зменшення витрат частину працівників перевести на неповний робочий час (4 години на день). Як до цієї ініціативи роботодавця поставляться перевіряючі. І які ще ризики можуть бути у підприємства в такій ситуації?

Що говорить закон?

Питання запровадження неповного робочого часу для працівників підприємства регламентуються ст. 56 КЗпП. Неповний робочий час у вигляді неповного робочого тижня або неповного робочого дня встановлюється за угодою між роботодавцем і працівником. Це можна зробити як відразу при прийнятті на роботу, так і згодом. Праця в такому режимі оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або ж залежно від виробітку (якщо встановлено відрядну форму оплати праці).

Документальне оформлення

Як бачите, робота в умовах неповного робочого часу допускається законодавством, а отже, не є порушенням. Відповідно, про штрафи у цьому випадку не може бути й мови. Важливо тільки правильно оформити встановлення неповного робочого часу.

Якщо працівники згодні

Ми вже сказали, що встановити неповний робочий час можна тільки за угодою між роботодавцем і працівником. Якщо така угода досягнута, то оформити її потрібно письмово. Для цього працівник пише заяву про переведення його на режим неповного робочого часу, а роботодавець на підставі цієї заяви видає наказ. Оскільки є обопільна згода, то змінити режим роботи можна з будь-якої дати, яку узгодили між собою сторони трудового договору.

Якщо працівники не згодні

Проте на практиці не завжди буває так ідеально. Іноді працівники не згодні з такими змінами (що цілком зрозуміло, адже вони в цьому випадку втрачають частину заробітку). І тоді виникає запитання:

Як бути, якщо працівники не згодні переходити на неповний робочий час, але роботодавець вимушений удатися до цього заходу?

Тут потрібно дотримуватися правил, установлених ст. 32 КЗпП. Так, ч. 3 цієї статті передбачає, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці допускається зміна істотних умов праці у разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою. Але про зміну умов праці (зокрема, про встановлення неповного робочого часу) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці до дати змін. Роз’яснення Міністерства розвитку економіки із цього питання можна знайти в листі від 23.06.2020 р. № 3512-06/38822-07.

Тобто роботодавець видає наказ про запровадження на підприємстві режиму неповного робочого часу для певних категорій працівників (або для всіх працівників), зазначає дату запровадження таких змін (не раніше ніж через 2 місяці після видання наказу) та ознайомлює із цим наказом працівників, яких наказ стосується, під підпис. Тут уже заява працівників не буде потрібна.

Перевірки органами Держпраці

Питання режиму робочого часу працівників можуть в першу чергу зацікавити органи Держпраці. Саме цей держорган уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства про працю роботодавцями — юрособами і підприємцями (пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96).

Держпраці здійснює контроль за допомогою планових і позапланових перевірок та інспекційних відвідувань, діючи відповідно до Закону від 05.04.2007 р. № 877-V та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823 (далі — Порядок № 823).

Інспекційні відвідування

Інспекційні відвідування можуть проводитися тільки за підставами, передбаченими п. 5 Порядку № 823. І серед інших підстав ми знаходимо таке (пп. 6 п. 5 Порядку № 823): отримання інформації від ПФУ та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків.

А отримують таку інформацію органи Держпраці від органів ПФУ в порядку інформаційного обміну між ними відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 29.05.2017 р. № 11-1 (далі — Порядок № 11-1). Так, органи ПФУ зобов’язані повідомити органи Держпраці про страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою «неповний робочий час». Ну, а ПФУ сам дізнається про цей факт з обов’язкової звітності, яку подає підприємство.

Тому якщо в нашій ситуації підприємство переводить на режим неповного робочого часу більше 20% співробітників, то висока вірогідність проведення у такого підприємства інспекційних відвідувань органами Держпраці. Сам же факт зміни режиму робочого часу не є порушенням, якщо підприємство все правильно оформить (див. вище).

Майте на увазі! Інспекційні відвідування — це позаплановий захід. Тому роботодавця можуть не повідомляти заздалегідь про їх проведення.

Планові перевірки

Плани перевірок складаються щорічно, і вони є у вільному доступі. Наприклад, план перевірок на 2021 рік затверджений наказом Держпраці від 27.11.2020 р. № 158, а ознайомитися з ним можна на Інспекційному порталі.

Чи існують критерії, за якими підприємство, що скоротило тривалість робочого дня для частини працівників, може потрапити до плану перевірок Держпраці?

Для включення до плану перевірок суб’єктів господарювання (далі — СГ) відбирають за Критеріями, затвердженими постановою КМУ від 20.05.2020 р. № 383 (далі — Критерії № 383). У цьому випадку частота проведення планових перевірок залежатиме від того, до якого ступеня ризику віднесено СГ (п. 5 Критеріїв № 383):

  • до високої — тоді не частіше одного разу на 2 роки;
  • середньої — не частіше одного разу на 3 роки;
  • незначної — не частіше одного разу на 5 років.

Самих же критеріїв — досить багато, при цьому і стосуються вони в основному порушень, що допускаються роботодавцем у сфері праці та охорони праці. Але всі ці критерії оцінюються сукупно, використовується бальна система. Тому сам по собі факт переведення працівників підприємства на режим неповного робочого часу не є підставою для включення такого підприємства до плану перевірок.

До уваги! Правильно оформлене переведення працівників на режим неповного робочого часу не тягне за собою наслідків у вигляді штрафів, але може стати причиною проведення на підприємстві інспекційних відвідувань органами Держпраці. Інспекційні відвідування — захід не з приємних, але якщо підприємство дотримує вимоги трудового законодавства, тоді фінансових втрат від таких відвідувань не буде.

Штрафи за хитрість

Деякі роботодавці, запроваджуючи режим неповного робочого часу, хитрять: фактично працівник трудиться повний робочий день, а офіційну зарплату отримує тільки за неповний робочий день (решту, як ви розумієте, працівник отримує «у конверті»).

Хочемо застерегти! Якщо такий факт буде виявлений у ході інспекційних відвідувань, то тут уже роботодавцеві від серйозних штрафів не відкрутитися.

Так, на підставі ст. 265 КЗпП до такого роботодавця може бути застосований штраф у розмірі 10 МЗП (мінімальної зарплати, установленої на момент виявлення правопорушення, зараз це 60 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєне правопорушення. У цій нормі якраз йдеться про такий випадок — оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час.

Крім того, посадовим особам підприємства загрожує в такій ситуації адміністративний штраф на підставі ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).

Ну, а законні механізми для виявлення подібних фактів у перевіряючих є. Згідно з п. 10 Порядку № 823 інспектори у ході проведення інспекційних відвідувань мають право наодинці або у присутності свідків ставити запитання стосовно законодавства про працю керівникові та/або працівникам підприємства та отримувати від них письмові або усні пояснення.

Вас може зацікавити

Журнал «КАДРОВИК.UA»

Головний кадровий журнал України, який визначає стратегію професійного розвитку працівників кадрової служби. Видається щомісяця за підтримки Міністерства соціальної політики України. На сторінках журналу подано достовірні матеріали та професійна інформація для кадровиків з нормативно-правовою базою та безліччю практичних порад.

Придбати видання

 
Баланс

Переглядів: 1661 Надіслати другу Версія для друку
 
Дивіться також:
Порушення правил військового обліку: відповідальність бізнесу
Щодо обов’язковості ведення роботодавцем особових карток П-2
Чи можна встановити випробувальний термін вагітній жінці?
Що робити, якщо не вистачає страхового стажу?
Строк для застосування дисциплінарного стягнення
Додаткові підставі звільнення працівників: Рада врахувала пропозиції Президента
Яка інформація має бути в наказі про призупинення дії трудового договору?
Збереження заробітної плати на час навчальних відпусток
Для яких іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?
Продовжено на 3 місяці відстрочки від мобілізації
Чи повинен роботодавець інформувати та звітувати про стан охорони праці на підприємстві?
Особливості надання відпусток: основні зміни
Чи зараховується до страхового стажу період догляду за особою з інвалідністю?
Підстави та переваги укладення договору аутстафінгу
Правонаступництво у трудових відносинах: основні акценти
Паперові лікарняні повернуться, за необґрунтовані стягуватимуть кошти
У червні працюючі пенсіонери отримають підвищені виплати
Випробувальний термін для неповнолітніх працівників
Вручення повісток на підприємствах: новий порядок проведення призову
У трудовій книжці нечіткий відбиток печатки: чи потрапляє період в страховий стаж?
Договір з нефіксованим робочим часом: якою може бути максимальна тривалість роботи?
Яким категоріям працівників слід проходити періодичний психіатричний огляд?
Бронювання працівників: як скласти довідку про середню зарплату?
Чи додавати військовий квиток до електронної трудової книжки?
Які військовозобов’язані мають право на відстрочку?
Мінекономіки про округлення при обчисленні середньої заробітної плати
Правила облаштування робочого місця особи з інвалідністю та отримання компенсації
Розрахунок із працівником, який звільняється
На який період запроваджуються норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»?
Чи може ФОП-роботодавець розірвати трудові договори у разі своєї мобілізації?
Хто і де може вручати повістки: що каже новий закон про мобілізацію?
В якому випадку особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні?
Особливості надання відпусток без збереження зарплати піл час дії воєнного стану
За яких умов період перебування на обліку в центрі зайнятості зараховується до страхового стажу?
Чи може вчитель працювати дистанційно з-за кордону?
Списки працівників на бронювання, подані до 10 травня, погоджує Генштаб
Трудові vs цивільно-правові договори: що обрати?
Оформлення відносин з тимчасовими працівниками у період дії воєнного стану
Затверджено показники середньої зарплати за І квартал 2024 року
Як оформити дозвіл на працевлаштування іноземців?
Працівник у відпустці або на лікарняному: чи треба інформувати про надходження повістки?
Чи мають переваги працівники передпенсійного віку у разі скорочення штату?
Що слід врахувати роботодавцю при організації робіт у літній період?
Захист трудових прав та встановлення факту перебування в трудових правовідносинах
Трудові зміни 2024: останні новації КЗпП
Мобілізація та військовий облік: що зобов’язані виконувати роботодавці?
Встановлення суміщення суміснику
Що змінилося щось у питаннях військового обліку та мобілізації жінок?
Підписано Закон про регулювання праці домашніх працівників
Кого з керівників і працівників бронюють незалежно від звання, віку та ВОС?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com